Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
«Колишню Радульську селищну голову Ріпкинського району Чернігівської області звільнено від відбування призначеного Ріпкинським районним судом покарання з випробуванням»
Вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2013 року та ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2013 року Ворчило Таїсія Михайлівна визнана винуватою у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Судовими інстанціями визнано доведеним, що Ворчило Т.М., перебуваючи з 16.11.2010 року на посаді голови Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 8 рангу 4 категорії та, відповідно до примітки 2 до статті 368 КК України, службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержала від Сидоренка О.М. неправомірну вигоду в розмірі 30 000 гривень.
Кримінальне правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Так, згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, селищний голова є головною посадовою особою територіальної громади, підписує рішення ради та її виконавчого комітету, в тому числі у сфері регулювання земельних відносин.
У червні 2013 року до голови Радульської селищної ради Ріпкинського району Ворчило Т.М. звернувся Сидоренко О.М. з приводу отримання у власність на території селища міського типу Радуль Ріпкинського району Чернігівської області земельної ділянки загальною площею
Під час зустрічі Ворчило Т.М. повідомила Сидоренку О.М., що зможе посприяти у виділенні сесією селищної ради земельних ділянок. За попередньою домовленістю між ними, Сидоренко О.М. мав подати до селищної ради одну заяву від свого імені та три від імені інших громадян, оскільки нормами Земельного кодексу України встановлено обмеження на безоплатну передачу земельної ділянки для будівництва – не більше
Крім того, Ворчило Т.М. зазначила, що за позитивне вирішення питання сесією селищної ради щодо надання земельних ділянок під забудову та видачу відповідних рішень, Сидоренко О.М. повинен сплатити їй особисто матеріальну винагороду в розмірі 30 000 гривень.
Погодившись на вказані умови, Сидоренко О.М. подав до Радульської селищної ради Ріпкинського району одну заяву від свого імені та три від імені своєї дружини Сидоренко В.М., знайомих Ростального О.О. та Булгак P.M. на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вулиці Канатній в селищі міського типу Радуль Ріпкинського району Чернігівської області.
У подальшому, 08 липня 2013 року Ворчило Т.М., використовуючи своє службове становище, в ході засідання 22 сесії 6 скликання Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області, внесла на розгляд сесії вищевказані заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Цього ж дня, на засіданні сесії депутатами Радульської селищної ради прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення чотирьох земельних ділянок Сидоренку О.М., Сидоренко В.М., Ростальному О.О. та Булгак P.M., які підписано Ворчило Т.М..
Діючи з метою одержання неправомірної вигоди, Ворчило Т.М. підготувала копії чотирьох рішень 22 сесії 6 скликання Радульської селищної ради від 08 липня 2013 p., згідно яких селищною радою надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення чотирьох земельних ділянок Сидоренку О.М., Сидоренко В.М., Ростальному О.О. та Булгак P.M., які засвідчила гербовою печаткою Радульської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області.
За попередньою домовленістю, 10 липня 2013 pоку, близько 10 години, Ворчило Т.М., перебуваючи в салоні автомобіля марки «Шевроле Авео», реєстраційний номер АН 6695 АІ, який перебуває у користуванні Сидоренка О.М., по вулиці Колгоспній в селищі міського типу Ріпки Чернігівської області, неподалік від приміщення КЛПЗ «Ріпкинська центральна районна лікарня», одержала від Сидоренка О.М. заздалегідь обумовлену суму неправомірної вигоди у сумі 30 000 гривень за видачу чотирьох рішень сесії селищної ради про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення чотирьох земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею
Одержавши неправомірну вигоду, Ворчило Т.М. пересіла у автомобіль марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер 0644, під керуванням її сина Ворчило В.М., після чого її було викрито співробітниками міліції та вилучено предмет неправомірної вигоди – кошти у сумі 30 000 гривень.
В той же час, ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 28 жовтня 2013 року вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2013 року змінено, в частині призначеного покарання та:
Ворчило Таїсії Михайлівні призначено покарання, із застосуванням частини 1 статті 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, в установах, організаціях, пов’язані з виконанням організаційно – розпорядчих та адміністративно – господарських функцій на строк 2 роки, з позбавленням 8 рангу 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування.
На підставі статті 75 КК України Ворчило Таїсію Михайлівну звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до статті 76 КК України покласти на Ворчило Таїсію Михайлівну обов’язки повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально – виконавчій інспекції та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально – виконавчій інспекції.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку
Згідно ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Нагадаємо, що до набрання вироком про засудження Ворчило Т.М. чинності, в порушення презумпції невинуватості, у тижневику «Вісник Ч» № 29 (1419) від 18 липня 2013 р. була надрукована стаття з красномовною назвою: «30 тисяч гривень за землю неподалік кладовища для екс-міліціонера», де процитований витяг з повідомлення прес-служби прокуратури Чернігівської області, яке містило інформацію про одержання неправомірної вигоди у розмірі 30 тисяч гривень одним із селищних голів Ріпкинського району та одночасно редакцією газети розголошено прізвище підозрюваної голови Радульської селищної ради Ріпкинського району 46-річної Таїсії Ворчило та хабародавця, яким виявився 35-річний Олександр Сидоренко, який є мешканцем с.Количівка Чернігівського району Чернігівської області та розголошено певні детальні дані досудового слідства по даному кримінальному провадженню.
Крім того, на телеканалі «Дитинець» був розміщений сюжет «Героїня телебачення з Дніпра піймалася на хабарі», де також вказується конкретне прізвище підозрюваної голови Радульської селищної ради Ріпкинського району Таїсії Ворчило. Вказаний сюжет розміщений на Інтерне-сайті «Високий Вал» о 09 год. 49 хв. 12.07.2013 р. посилання (http://newvv.net/crime/adventure/224931.html).
Також, у тижневику «Вісник Ч» № 36 (1426) була надрукована стаття з красномовною назвою: «Таїсію Ворчило суд засудив до трьох років позбавлення волі з конфіскацією. Заборонив відвідувати кафе, бари, ресторани(!)», де до набрання чинності вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2013 року про засудження Ворчило Т.М. за ч. 4 ст. 368 КК України, журналіст Валентина Остерська, в порушення презумпції невинуватості, висвітлила призначене Ворчило Т.М. покарання, детально виклала встановленні судом обставини вчинення кримінального правопорушення та реакцію Ворчило Т.М. на вирок суду. Також Валентино Остерською були розкритті прізвища, які поручились за Ворчило Т.М. – Микола Сич та Михайло Потоцький. Журналістом було проведено опитування жителів села Лопатні та сина Ворчило Т.М. сина Влада.
Також, у тижневику «Вісник Ч» № 38 (1428) була надрукована стаття з красномовною назвою: «У Ріпкинському районі багато любителів неправомірної вигоди», де серед іншого, журналіст Валентина Остерська, в порушення презумпції невинуватості, вказала, що (мовою оригінала): «Сподіватись на суд Апеляційний треба Таїсії Ворчило, колишньому „селищному голові Радуля. їй за неправомірну вигоду 30000 гривень 28 серпня Ріпкинський райсуд дав три роки умовно з конфіскацією». Вказане не відповідає вироку Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2013 року про засудження Ворчило Т.М. за ч. 4 ст. 368 КК України, на який даний журналіст посилався у тижневику «Вісник Ч» № 36 (1426) у статті «Таїсію Ворчило суд засудив до трьох років позбавлення волі з конфіскацією. Заборонив відвідувати кафе, бари, ресторани(!)».
Вказане свідчить про те, що журналістом Валентиною Остерською, в пошуках матеріалу, який був інтересний дописувачам тижневику «Вісник Ч», свідомо ігнорується принцип презумпції невинуватості особи, в даному випадку Ворчило Таїсії Михайлівни.
_03_03.png)
